Гіпоалергенні собаки: зважений підхід до вибору породи та поради щодо догляду
Алергія на собаку: що потрібно знати
З кожним роком кількість людей, які страждають від алергії, зростає. Наразі від алергії на домашніх улюбленців страждає 10-20% населення земної кулі. Вчені прогнозують, що в майбутньому ситуація може лише погіршитися.
Алергія на собак може проявлятися дуже неприємно: чхання, нежить, закладеність носа, свербіж шкіри, кашель, задишка та сльозотеча. Попри всі ці незручності, багато алергіків все одно мріють про вірного та відданого чотирилапого друга. Саме для них гіпоалергенна собака стає справжньою межею мрій, адже це шанс поєднати любов до тварин з комфортним життям без постійних алергічних реакцій.
Насправді алергічні реакції виникають не на саму шерсть, а на спеціальний білок, що міститься в слині, частинках відмерлої шкіри (лупі), сечі та калі собак. Цей білок є сильним алергеном, який може осідати на меблях, килимах та одязі, а також змішуватися з пилом і поширюватися в повітрі.
Саме тому навіть у відсутності прямого контакту з твариною у чутливих до алергії людей можуть виникати бурхливі реакції. Цей факт і не дає повною мірою насолодитися спілкуванням із чотирилапим улюбленцем.
При сильних проявах алергії найрадикальнішим рішенням може стати зміна місця проживання тварини. Проте це крайній захід. Перш ніж іти на такий крок, варто розглянути інші варіанти.
Медикаментозне лікування за допомогою антигістамінних препаратів може значно полегшити симптоми. Також існує алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ), яка може допомогти організму звикнути до алергену і зменшити або навіть повністю усунути реакцію.
Гіпоалергенні породи собак: реальність чи міф?
Поширене уявлення про існування антиалергенних собак — це, на жаль, лише міф. Контакт з будь-яким собакою може спровокувати алергічну реакцію, адже не існує жодної породи, яка була б повністю гіпоалергенною.
Наукові дослідження показують, що зразки шерсті так званих “гіпоалергенних” порід містять таку ж кількість алергену Can f 1, як і шерсть собак інших порід. Цей білок є основною причиною алергії і міститься не лише в шерсті, а й у слині, лупі (відмерлих клітинах шкіри) та сечі тварини. Саме тому вибір породи, яка “не линяє”, не гарантує повної безпеки для алергіка.
Існує думка, що деякі породи собак викликають менше алергічних реакцій. Власники таких улюбленців часто стверджують, що їхні симптоми слабші, ніж при контакті з іншими собаками. Однак наукових доказів, що підтверджують цей факт, немає.
Породи, які алергікам підійдуть найкраще
Хоч ми й не можемо назвати їх «гіпоалергенними», за свідченнями багатьох людей з алергією, ці породи менш схильні викликати бурхливу реакцію на білок Can f 1.
Пудель
Ці кучеряві собаки є одним з найкращих варіантів для алергіків. Уся справа в їхній унікальній шерсті: вона майже не линяє, а відмерлі волоски затримуються у кучерях, звідки їх легко вичесати. Це значно зменшує кількість алергенів у повітрі. Пуделі також не схильні до утворення лупи, мають слабке слиновиділення, охайні та майже не мають запаху. Вони розумні, легко піддаються дресируванню і можуть жити як у міській квартирі, так і в приватному будинку.
Ердельтер’єр
Цей великий пес має жорстку та щільно прилеглу шерсть, яка майже не випадає. Щоб контролювати кількість алергенів, ердельтер’єру потрібен регулярний професійний грумінг, під час якого видаляють відмерлі волоски. Ці собаки не схильні до лущення шкіри та охайні. Однак варто врахувати, що вони дуже активні та потребують тривалих фізичних і розумових навантажень, тому для життя у квартирі підходять не найкращим чином.
Різеншнауцер
Різеншнауцери — ще один чудовий вибір. Вони не схильні до надмірного слиновиділення, а також до лущення шкіри, і майже не линяють. Ці собаки дуже слухняні та добре піддаються дресируванню. За умови належного навчання та регулярних тренувань вони можуть комфортно жити і в будинку, і в квартирі.
Померанський шпіц
На перший погляд, цей пухнастик може здатися невідповідним варіантом, але насправді померанці виробляють невелику кількість білка-алергену. Щоб мінімізувати ризик, їх необхідно регулярно вичісувати (2-3 рази на тиждень, а під час линяння — щодня). Важливо пам’ятати, що це дуже активні собаки, які дзвінко гавкають, можуть бути перебірливими в їжі та вимагають багато уваги.
Йоркширський тер’єр
Шерсть йоркширського тер’єра за структурою нагадує людське волосся, що робить його чудовим вибором для алергіків. Вони майже не пахнуть, практично не линяють і не схильні до утворення лупи. Це компактні та активні собаки, які легко адаптуються до будь-яких умов.
Ши-тцу
Ши-тцу також має шерсть, схожу на людське волосся. Вони належать до порід, які найменше провокують алергічні реакції. Хоча ши-тцу можуть бути трохи впертими в процесі дресирування, їхній лагідний характер і мінімальна линька компенсують цю особливість.
Як алергіку вжитися з собакою?
Навіть якщо ви дотримуєтеся всіх порад, алергія все ще може затьмарювати вашу дружбу. Ось ще кілька важливих правил, які допоможуть вам почуватися комфортніше.
Захист простору:
- “Зона без собаки”. Забороніть чотирилапому заходити в спальню, особливо на ліжко. Це створить для вас безпечний простір, вільний від алергенів.
- Захисні чохли. Використовуйте спеціальні чохли, що захищають від алергенів, для матраців та подушок.
Домашня гігієна:
- Щоденне прибирання. Регулярно проводьте вологе прибирання, використовуйте пилосос із HEPA-фільтром та очищувачі повітря.
- Мінімум пилозбірників. Позбавтеся килимів, старих штор і м’яких меблів, де накопичується шерсть і пил.
Особиста гігієна:
- Мийте руки. Після кожної гри з собакою або контакту з її речами завжди мийте руки з милом і намагайтеся не торкатися обличчя.
Важливе доповнення:
Навіть якщо ви будете дотримуватися всіх цих порад, алергічні реакції можуть виникнути, тому важливо завжди мати під рукою антигістамінні препарати. А ще краще – проконсультуватися з алергологом, який допоможе підібрати відповідний план дій для вас.
Нехай ваша дружба з хвостатим другом буде міцною та безтурботною!
